GovTech 2020. Тренди розвитку урядових технологій
Як використовувати інноваційні розробки для роботи з громадянами
Термін GovTech (government technologies — «урядові технології», або технології державного сектору) досі не має чіткого визначення. Той факт, що це слово відсутнє у словниках, найліпше демонструє, наскільки новою є ця галузь. Проте розвивається вона стрімко, і саме поняття вже увійшло у вжиток серед спеціалістів. У Сингапурі навіть є Агентство урядових технологій (Government Technologies Agency) при кабінеті прем'єра. В Україні схожі функції виконує створене нещодавно Міністерство цифрової трансформації.
То де ж використовуються GovTech-ініціативи?
GovTech охоплює широкий спектр рішень, спрямованих на те, щоб зробити державний сектор більш інноваційним, гнучким, орієнтованим на розвиток. Прикладом GovTech є будь-яка ініціатива, яка робить роботу публічної адміністрації більш технологічною. Це і електронні черги на надання адмінпослуг, і сервіси для прозорих держзакупівель, і чат-боти муніципальних транспортних служб, і державні дашборди, що дохволяють приймати рішення на основі аналізу даних.

Сьогодні технології, які покращують діяльність організацій, є як ніколи потужними. Установи, орієнтовані на майбутнє, зокрема і уряди, вже оцінили цю силу технологій та почали використовувати задля покращення життя своїх користувачів — чи то покупців їхніх послуг, чи то громадян країни.
Ми проаналізували публікації експертів GovTech на Diceus, Deloitte, CIO Applications, FutureCIO та вибрали ключові тренди, що згадуються найчастіше.

1
Адаптивна безпека

У сучасному технологічному світі ідеального захисту інформації не існує. Адаптивний підхід розглядає кіберзахист як безперервний процес, у якому треба утримувати баланс довіри і ризиків. Фахівці постійно відстежують нові загрози та залучають нові технології для захисту даних. Це дозволяє попереджати кібератаки, зменшувати їх кількість та негативні наслідки, допомагає швидко відновлювати системи. Адаптивний підхід найкраще відображає головний принцип еволюції: виживає той, хто найкраще пристосований до умов.

2
Real-time аналітика

Бізнес-структури використовують аналітику всюди, на всіх етапах ділової активності. Урядові установи донедавна могли лише вивчати звітність постфактум, і показники завжди були дещо застарілими. Нові технології дозволяють аналізувати автономні процеси в режимі реального часу та допомагають фахівцям державного сектору вчасно ухвалювати рішення та покращувати результати роботи.

3
Етика використання даних

Одна з найбільш чутливих тем сьогодення — конфіденційність інформації. Задля збільшення прибутків комерційні компанії часто порушують етичні правила та норми поводження з даними користувачів. Змінити ситуацію можуть уряди, адже вони покликані захищати людей. Органи місцевої та державної влади, міжнародні об'єднання мають розробляти нові стандарти використання даних, слідкувати за їх виконанням та карати порушників.

4
Цифрова ідентифікація громадян

Ідентифікація особистості через державні цифрові канали вкрай важлива для розширення доступу до державних послуг. Інструменти цифрової ідентифікації — одночасно зручні і належно захищені — дозволяють громадянам отримати швидкий доступ до онлайн-документів, електронних черг, прозорого контролю урядових операцій, до спрощених процедур ведення бізнесу, сплати податків тощо. В цьому аспекті ми можемо брати приклад з Естонії, де впроваджено просту і безпечну систему цифрової ідентифікації, яка забезпечує вільний доступ до різноманітних урядових послуг.

5
Хмарні сервіси

Хмарні продукти і сервіси знайомі багатьом. Мільйони людей щодня завантажують документи у віддаленні сховища, разом редагують файли у спеціальних середовищах, синхронізують події у своїх онлайн-календарях. Ми маємо онлайн-доступ до сотень інструментів завдяки хмарним технологіям. Уряди також можуть орендувати сервіси, сховища та обчислювальні потужності. Це дозволить оптимізувати ресурси, знизити навантаження на власні сервіси, спростити співпрацю сторін у цифровій формі тощо.

6
Лабораторії та акселератори для експериментів

Уряди можуть адаптувати до своїх потреб багато інструментів і робочих стратегій бізнесу, проте їм також необхідні власні інновації. До прикладу, робота над інструментами для регулювання цифрових валют або масштабних медичних послуг потребує належної інфраструктури. Треба забезпечити якість розробки, оцінки та тестування. Для цього державний сектор запускає власні лабораторії, акселератори, інкубатори стартапів. Вони допомагають формулювати гіпотези, перевіряти їх і на основі отриманих висновків будувати життєздатні та дійсно ефективні продукти для громадян чи держапарату.

7
Багатоканальна взаємодія

Уряди працюють задля громадян, тож вони повинні бути відкритими, у них має бути якнайбільше доступних каналів зв'язку. Сьогодні це не лише телефон чи e-mail. Держслужбовці можуть задіяти у спілкуванні з громадянами будь-які технології — від чат-бота в месенджері до застосунків з доповненою реальністю. Чим більше зручних та ефективних каналів комунікації має держава, тим краще вона підтримує зв'язок з людьми і тим швидше чиновники досягають результатів, на які очікує суспільство.

8
Shared Services 2.0

Ідея спільних сервісів (shared services) не нова. Вона полягає у тому, що частина великої організації — держави чи комерційної компанії — централізовано розробляє та надає певну послугу іншим частинам цієї ж організації. Так департамент чи установа стає внутрішнім постачальником послуг для більшої, «материнської» організації. Раніше ключовий акцент спільних сервісів було покладено на економію коштів. Стратегії Shared Services 2.0 у комерційному секторі зміщують фокус на надання нових можливостей для корпоративної безпеки, управління ідентифікацією, бізнес-аналітики. За таким же принципом можна створювати державні центри, що об'єднували б документообіг та адміністративні послуги для громадян.

Це лише основні тренди government technologies на найближчий час. Якщо заглибитись у тему, можна виділити ще немало тенденцій. Але пам'ятаймо, що головне — не відповідність трендам, а затребуваність конкретного рішення та його користь для аудиторії.

Розглянемо декілька світових проєктів з цієї галузі, які успішно функціонують завдяки відповідності реальним потребам аудиторії.

Спілкуючись з представниками українського open data ком'юніті, слухаючи пітчі проєктів та виступи учасників воркшопів, ми чули деякі схожі ідеї. Проте ідея — це лише перший крок, ефективна реалізація не менш (а то і більш!) важлива, ніж перспективний задум. Можливо, інформація про досвід цих стартапів дасть додатковий заряд натхнення та корисні інсайти тим, хто будує власні продукти або лише готується запускати стартап.
Дивіться, що ще написали: