Команда представників Мінекономрозвитку взялася будувати новий формат взаємодії між громадянами, бізнесом та державою щодо контролю безпеки нехарчової продукції.

Уявіть: ви купуєте дитині іграшку, однак на пакуванні немає жодної інформації про норми безпеки товару. Що робити? На допомогу покликаний прийти додаток "Я-інспектор".

Завдяки сервісу кожен громадянин зможе легко надіслати звернення про сумнівну продукцію до відповідного органу, а також власноруч перевірити товар за ступенем небезпеки. Органи ринкового нагляду, своєю чергою, зможуть швидше адресно обробляти скарги, зокрема, завдяки зручному чек-лісту. Процес перевірки стане прозорішим для всіх сторін.

У планах команди на найближчі півроку — запуск додатку з базовими функціями, тестування зі споживачами та бізнесом, а також проведення національної промо-кампанії проекту. Проект сприятиме зближенню систем ринкового нагляду Євросоюзу та України.

У 2015 році Україна однією з перших країн світу зробила інформацію про власників юридичних осіб публічною, і централізований реєстр юридичних осіб став загальнодоступним. Однак, ця історія успіху поки є неповною: у реєстрі вказується бенефіціарний власник юрособи, та немає жодних додаткових відомостей про структуру власності, а у випадку багатьох старих компаній — навіть імені бенефіціарного власника.

Для вирішення цього виклику об'єдналися представники Міністерства юстиції, Національного банку, Держслужби фінансового моніторингу та Нотаріальної палати України. Команда створює ресурс, завдяки якому громадяни, бізнес та держоргани завжди зможуть отримати точну та правдиву інформацію про структуру власності будь-якої юридичної особи, яка зареєстрована та здійснює свою діяльність в Україні.

Команда працює над розробкою нормативних актів, створює алгоритми автоматизованого крос-чекінгу по різним реєстрам. За словами учасників, найбільше у досягненні цілей допомагає розуміння методології scrum. Серед великих планів — розробити концепцію системного механізму валідації і верифікації даних в Україні.

Система електронних держзакупівель ProZorro — візитівка України у світі та приклад для наслідування у просторі цифрового врядування. Однак і тут Україні ще є куди рухатись. Наразі 99% замовників нехтують критеріями екологічності та енергоефективності при закупівлі товару, не використовуючи нецінові критерії у закупівлях. Розвивати цей новий підхід взялася велика група спеціалістів на чолі з представниками Мінекономрозвитку.

Команда створює сервіс, що допоможе замовникам тендерів використовувати при відборі підрядника не лише критерій найменшої ціни, а й екологічності та енергоефективності. Нововведення матиме подвійний ефект: держава при закупівлі керуватиметься ознакою якості, безпеки та довгострокової економії, а бізнес буде мотивований пропонувати інноваційні, енергозберігаючі та екологічні рішення. Проект сприяє реформуванню системи держзакупівель відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

На часі для команди — запуск MVP, пілотні тестування, популяризація сервісу, навчання клієнтів та інтеграція з іншими сервісами системи електронних закупівель.

Команда проекту має на меті змінити підхід до якості надання фінансових послуг в Україні. Учасники створюють Єдиний інтернет-портал для споживачів фінпослуг. Сервіс об'єднає інформацію щодо продуктів та послуг банків та інших фінансових організацій, міститиме бази даних, реєстри та модулі для аналізу та зберігання даних.

Проект бореться одразу з кількома викликами. По-перше — відсутністю в Україні дієвої системи захисту споживачів фінансових послуг. По-друге — браком інструментів для вирішення суперечок між постачальниками та споживачами фінансових послуг на досудовому рівні.

На старті програми команда мала кілька основних завдань, та вирішила сконцентрувати увагу саме на створенні єдиного порталу, або «Єдиного вікна». Для запуску прототипу учасники планують отримати підтримку від регуляторів, створити необхідне законодавче підґрунтя та об'єднати професійні асоціації для адвокації проекту.

Проект розвиває команда Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Нацкомфінпослуг.

Незалежній Україні вже 27 років, але у нас досі діє радянський перелік пам'яток культури, а його облік ведеться у паперовій формі. Команда Міністерства культури працює над створенням електронного реєстру культурної спадщини. За задумом, він допоможе зібрати, обробити, проаналізувати та оптимізувати процес переміщення 14+ мільйонів предметів музейного фонду та 130+ тисяч об'єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини.

Проект актуальний ще й тому, що має потенціал вирішити проблему відсутності методів захисту та повернення культурних цінностей з тимчасово окупованих територій. У разі коректної інтеграції у бази даних ЄС проект дозволить збільшити рівень відкритості країни, посилити інвестиційну та туристичну привабливість. Ресурс сприятиме виконанню Угоди про асоціацію у контексті збереження і оцінки культурної та історичної спадщини.

Один з найбільших викликів для проекту — пошук оптимального ІТ-рішення, що б дозволило структурно поєднати на одному ресурсі різні реєстри та модулі для обліку культурної спадщини.

Вже навесні 2019 команда планує створити MVP реєстру «Музейний фонд України».

EU Association Lab створена спільно з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції та GIZ. Вона є складовою проекту «Консультаційний фонд підтримки асоціації Україна-ЄС», що фінансується Федеральним Урядом Німеччини.

До 7 липня триває набір проектів до другого циклу програми EU Association Lab. Дізнатися більше та запропонувати свій проект можна за лінком.