open data blog
Open Data Challenge 2018:
проекти, що змінять країну
Open Data — це відкрита інформація, яку будь-який користувач може використовувати та поширювати. Зараз у рамках реформ державні органи відкривають все більше даних, які можуть використовувати бізнес, громадські активісти, компанії та журналісти. Завдяки open data українці мають змогу більше дізнатися про діяльність держорганів, а також розробити на їхній основі додатки або інші інноваційні рішення. Конкурс Open Data Challenge допомагає зростати таким проектам.

Open Data Challenge — це найбільший національний конкурс інноваційних IT-проектів на основі відкритих даних, що проходить вже вдруге. Цього року — понад 190 заявок, і кращі з цих проектів позмагаються за 2,5 млн грн. Це літо для учасників буде дуже гарячим, адже далі — інтенсивна інкубація та робота з менторами.

Хто ці проекти-щасливчики, що отримали шанс змінити країну? Знайомтеся!

1
Закони просто
Чат-бот, що швидко знаходить інформацію у нормативно-правовій базі України
"Закони просто" — це чат-бот, який не тільки допомагає швидко знаходити інформацію у нормативно-правовій базі України, а й вказує на колізії або суперечності у законах.

Команда використовує базу даних "Законодавство України" та базу даних законопроектів електронної комп'ютерної мережі веб-сайту Верховної Ради.

Проект пропускає тексти законів через алгоритм, який перетворює його у графи та визначає зв'язки між словами. Запитання, що отримує бот, аналізуються таким же чином. В результаті, алгоритм знаходить подібні графи та на основі цього формує відповідь.

Проект знаходиться на стадії фіналізації та мануального відпрацювання всіх кроків алгоритму.

2
ProZorro.Майно
Відкритий реєстр комунальної власності
В Україні існує проблема закритого доступу до інформації про майно комунальної власності. Проект ProZorro.Майно вирішує її, створивши зручний сервіс, який допоможе знайти потрібний об'єкт та подати заявку на його придбання або оренду. Ідея з'явилася у команди ще у 2017 році, в процесі дискусії з громадськими активістами. До того ж, це рішення стало логічним продовженям успішного проекту продажу з державних активів — ProZorro.Продажі.

Система ProZorro.Майно буде працювати наступним чином. Після відповідних рішень сесії міської ради, вся інформація про об'єкти комунальної власності повинна бути завантажена органами місцевого самоврядування (далі — ОМС) у реєстр ProZorro.Майно. В результаті, відомості з'являються у відкритому доступі для користувачів системи та громадських активістів. Далі реєстр можна інтегрувати з системою ProZorro.Продажі, після чого об'єкти можуть бути виставлені на продаж чи оренду на відкритих електронних аукціонах.

При цьому в реєстрі ProZorro.Майно буде використаний дворівневий принцип побудови, як і в інших системах сімейства ProZorro. До системи центрального модуля ProZorro.Майно підключаються інші майданчики, через які користувачі та місцева влада взаємодіють з реєстром комунального майна. Майданчики не зможуть вносити зміни в реєстр, що гарантує органам місцевої влади збереження введених ними даних. При цьому кількість майданчиків, приєднаних до системи, не обмежена, і всі вони матимуть рівні права і доступ до реєстру.

Проект зараз знаходиться на стадії Pre-MVP.

3
Публічний портал "Прозора інфраструктура"
Платформа відкритих даних про інфраструктуру
Проблема ось яка: зараз у вільному доступі на порталі ProZorro є інформація про проведення та результати тендерів в інфраструктурі, але поза увагою платформи залишаються планування, безпосереднє виконання робіт та контроль якості. Це ускладнює моніторинг реалізації інфраструктурних проектів. Окрім того, відсутній єдиний ідентифікатор для інфраструктурних проектів, тому знайти договір на виготовлення, наприклад, проектної документації для відповідної дороги або мосту дуже важко. Це ускладнює моніторинг.

Публічний портал "Прозора інфраструктура" побудований відповідно до стандартів даних міжнародної ініціативи з прозорості інфраструктури CoST (CoST IDS – Infrastructure Data Standart), що працює в Україні ще з 2016 року. Стандарти CoST зобов'язують розкриття замовником даних про реалізацію інфраструктурних проектів, починаючи з планування і закінчуючи введенням в експлуатацію. Всі дані по проекту складають єдиний набір, який показує повну картину впровадження.

Але справа була ось в чому: всі відповідні набори даних містилися в excel-табличках, які майже нереально було аналізувати неспеціалістам. Пізніше команда майбутньої "Прозорої інфраструктури" почала візуалізувати дані з понад 1000 проектів будівництва та ремонту доріг для того, щоб їх побачили всі охочі та почали використовувати громадські активісти, журналісти та бізнес. Так і з'явився проект.

Платформа знаходиться на стадії MVP — на портал вносяться дані, а також приєднуються нові користувачі. З "Прозорою інфраструктурою" вже працюють Укравтодор, ДП "НЕК Укренерго", КК "Київавтодор", Львівська, Тернопільська та Сумська ОДА.

4
MyCity
Платформа, що просто та доступно вирішує проблеми жителів міста
Команда проекту на власному досвіді стикнулася з проблемою інформування населення про послуги та сервіси — місцеві та державні органи влади створюють їх, але не спрощують до них доступ в електронному вигляді.

MyCity має стати єдиним інформаційним простором, де мешканці міста можуть отримувати дані місцевого самоврядування, інформацію про діяльність підприємств, підтримувати зв'язок з громадою міста, реєструватися в електронних чергах, подавати звернення та відстежувати відповіді на них. Команда проекту планує включити у сервіс і можливості для бізнесу, наприклад, залучення інвестицій у розвиток міста.

Проект був заснований у Хмельницькому у 2017 році, а зараз знаходиться на стадії MVP — формуються та опрацьовуються необхідні бази даних та матеріали, опрацьовується бізнес-план проекту.

5
Громадський моніторинг інфраструктури
Екосистема для проведення громадського контролю за об'єктами інфраструктури
Команда утворилася на базі аналітичного центру, що досліджував проблеми ефективності використання бюджетних коштів на місцях. Тоді центр виявив численні факти зловживань та невпорядкованості даних у сфері будівництва. Все це підштовхнуло створити додаток, що задавав би стандарт звітності та допомагав би громадським активістам здійснювати контроль за об'єктами інфраструктури.

Додаток працює на відкритих даних про об'єкти ремонту та будівництва. Кожен з об'єктів на мапі пов'язують з базами даних через API, потім генерують віджет-візуалізацію — його, у свою чергу, можна розміщувати, наприклад, на сайті міської ради. А ще через нього можна маршрутизувати скарги громадян до уповноважених органів.

Команда зібралася у столиці в 2016 році. Зараз проект знаходиться на стадії MVP.

6
LvivCityHelper
Чат-бот, до якого можна звернутися та отримати відповіді, не телефонуючи на гарячу лінію міста
Проект у 2018 році заснувала команда "Відкритих даних Львова", а безпосередньо ідеї LvivCityHelper вже більше як рік. Вона формувалася поступово як відповідь на ряд викликів: наприклад, необхідність оптимізації та автоматизації частини робочих процесів для розпорядників даних, а також бажання популяризації використання open data для вирішення потреб мешканців міста. Окрім того, мешканців складно заохотити встановити ще один застосунок, який до того ж буде ресурсозатратним. У такій ситуації чат-бот став би ідеальним рішенням.

Чат-боту LvivCityHelper можна ставити різні запитання та отримувати актуальну інформацію. Це значно спрощує роботу гарячої лінії міста, тому що більшість відповідних запитів зараз достатньо однотипні. Частину з них мешканці не надсилали б, якщо б могли отримати відповідь швидше та знали, де її шукати.

Наразі створений прототип чат-бота в Telegram, який очікує на бази даних та сценарії діалогів з користувачами.

7
Єдиний енергооблік
Платформа, що допомагає громадам економити на споживанні енергоресурсів
Проект розпочав своє існування з перемоги на конкурсі сервісів відкритих даних Apps4Cities Challenge в рамках всеукраїнського проекту «Дані міст/Apps4Cities» у 2016 році. Перша версія онлайн-системи моніторингу вже впроваджена та функціонує у м. Бердянськ з 2013 року. За час роботи сервісу протягом
2014-2016 років, в цілому, у бюджетній галузі Бердянська вдалося заощадити від 14 до 28 % енергоресурсів, а це — 1,5 млн грн щороку.

Головна мета роботи сервісу — перехід від несистемного паперового обліку до систематизованого та електронного. В деяких випадках — сам факт впровадження обліку. Команда проекту впевнена, що керувати можливо лише тим, що йому підпорядковано. Так і склався слоган сервісу: "Ми рахуємо – ви керуєте".

Окрім допомоги громадам в економії енергоресурсів, команда хоче виховувати у посадових осіб бюджетної галузі раціональне відношення до енергії та довкілля. Це сприятиме формуванню загальнонаціональної інформаційної системи енергоменеджменту завдяки публічності моніторингу.

8
AttyBot
Підвищує правосвідомість громадян
Як підвищити правосвідомість та рівень довіри громадян до правових механізмів захисту та держінституцій загалом? Відповідь проста: створити чат-бота. Та ще й такого, щоб надавав правові консультації та вчив захищати свої права.

Ідея проекту AttyBot виникла у грудні 2017-го одразу після участі у профільній конференції. Під час обговорення ідей щодо реформування інституту адвокатури, команда дійшла висновку, що українці дуже часто не використовують або втрачають шанс захистити свої права. Змінити це можна тільки двома способами: підвищити правосвідомість українців через залучення до правоосвітнього процесу та забезпечити доступ до зручної та безоплатної правової допомоги. Attybot поєднав у собі та перше, і друге.

AttyBot за допомогою діалогу встановлює проблему, що виникла у користувача; формує документи, що потребують затвердження, і, звичайно, надає консультації. Окрім цього, бот буде виступати інформаційним каналом з пізнавальним контентом щодо основних прав та обов'язків громадян.

Зараз проект на стадії MVP.

9
Відкритий реєстр українських публічних (політичних) діячів
Ідентифікує українських ПЕПів з-поміж клієнтів фінансових установ в Україні та світі
Проект працює вже 2,5 роки, а запустив його Центр протидії корупції — антикорупційний спецназ громадянського суспільства. Ідея реєстру з'явилася у 2012-му, потім три роки йшла розробка і тільки в 2016-му проект був остаточно запущений.

Проект з'явився у пошуках інструментів, які унеможливили б корумпованим ПЕПам безкарно користуватися корупційно здобутими статками в різних юрисдикціях світу — там, де вони не контролюють правоохоронну та судову системи.

Наступний крок — створення глобального реєстру національних ПЕПів, доступного декількома мовами (як санкційні та списки терористів). Реєстр накопичуватиме інформацію про публічних діячів та пов'язаних з ними осіб, їхні статки та джерела походження.

10
Регуляторна мапа України
Сервіс, що обробляє та візуалізує інформацію про регуляторну діяльність ОМС
Перша думка створити щось подібне прийшла до команди у 2016-му разом із розумінням величезної проблеми з доступом до рішень ОМС, які регулюють ведення бізнесу. Спочатку хотіли показати на мапі принаймні переліки таких рішень і разом з тим створити платформу для обговорення на сайті Державної регуляторної служби України (далі – ДРС). Але потім, під час роботи у Програмі USAID «Лідерство в економічному врядуванні» над відповідним напрямком, ідея трансформувалася у систему, що допоможе збирати інформацію про такі рішення у форматі відкритих даних, опрацьовувати їх та надавати результати ДРС, бізнесу і громадськості. По суті, це збільшить їхню активність у регуляторній діяльності ОМС, а це означає покращення бізнес-клімату, мінімізація корупційних проявів, чесна та прозора конкуренція, а також підвищення інвестиційної привабливості регіонів.

Ідея проекту вже була обговорена з бізнес-асоціаціями, також вже сформована попередня коаліція підтримки.

Проект буде втілений у веб-сервісі, що дозволяє органу ДРС в автоматичному режимі отримувати інформацію про регуляторну діяльність ОМС, розміщену на єдиному державному порталі відкритих даних. Система обробляє дані відповідним чином та показує на інтерактивній мапі, де позначаються населені пункти, на які поширюється дія регуляторних актів. Зацікавлені сторони можуть мати доступ до інформації та здійснювати пошук, подавати зауваження, пропозиції та ініціювати електронні обговорення регуляторних актів або їх проектів.

11
Monitor.Estate
Шукає та аналізує юридичні ризики при купівлі та оренді нерухомого майна
Команда проекту працює у сфері надання юридичних послуг з придбання квартир та земельних ділянок. Тому повністю розуміючи сферу, виникла ідея автоматизувати процес аудиту.

Сервіс заощаджує час юристів, а головне — кошти потенційних покупців нерухомості. Працює, збираючи та аналізуючи відкриті дані з різних державних реєстрів.

У проекту вже є MVP.

12
Get-to-Tender
Tinder для публічних закупівель
Кожного дня в системі ProZorro публікується понад 3 000 тендерів, серед яких бізнес губиться. Через незручний пошук закупівель потенційним постачальникам доводиться витрачати додатковий час, фінансові та людські ресурси.

Потреба запуску цього проекту формувалась поетапно. По-перше, команда ProZorro поспілкувалась з ринком — потенційними постачальниками товарів, послуг та робіт. Бізнес вказав на причини, чому покидає систему. Головна з них — важко знаходити цікаві тендери. По-друге, команда розуміла, що система електронних публічних закупівель генерує велику кількість відкритих даних, які можна використати з користю для учасників. Далі був цикл зустрічей з експертами з big data та machine learning, а потім — із замовниками та бізнесом. Всі сторони виявили бажання знаходити один одного швидше та більш ефективно. Тому Get-to-Tender — це як Tinder для публічних закупівель :)

Зараз команда готує MVP, перевіряє гіпотези з ринком, аналізує дані в системі ProZorro.

13
Playseek
Шукає друзів по спорту
Ідея створення Playseek виникла із власного досвіду засновників. В університеті всі ми оточені великою кількістю однодумців і кожен може знайти друзів, щоб пограти, наприклад, у футбол разом. Але коли влаштовуєшся на роботу, це вже складніше. Знайти когось пограти разом майже нереально, навіть якщо існують спільні чати — зустрічі все одно постійно зриваються.

Так і з'явилася ідея застосунку — зручного інструменту, за допомогою якого в один клік можна знайти спортивні майданчики та заходи поблизу. Можна додаватися у створену кимось гру, якщо підходить рівень, а можна створити самостійно та запросити друзів. Все як колись в університеті.

На локальному рівні команда проекту допомагає любителям спорту, наприклад, бігу або футболу, знайти один одного для спільних тренувань та ігор. На глобальному — створює потужне ком'юніті спортсменів зі всієї України у різних видах спорту. А ще — прибирають організаційні та мотиваційні бар'єри, популяризують активний та здоровий образ життя.

Головна мета Playseek — підштовхнути до розвитку аматорський спорт в Україні. Створення всеукраїнського ком'юніті дозволить привертати увагу до соціальних проблем у спортивній сфері — наприклад, до рівня його інклюзивності.

Зараз проект на стадії реалізації MVP, команда готується до релізу у кінці липня.

14
Detox Ukraine
Знати, щоб впливати
Detox Ukraine — це онлайн-мапа України, на якій будуть візуалізовані точки джерел промислових викидів з можливістю подивитися основну характеристику кожного підприємства та перелік забруднюючих речовин, що потрапляють у навколишнє середовище у результаті його діяльності. І якщо користувач детектує недбале ставлення до довкілля, веб-ресурс буде пропонувати йому подати скаргу, що буде автоматично направлена до органу влади у відповідності до теми скарги (викиди у воду та повітря, відходи).

Окрім цього, веб-ресурс буде включати пакет сервісів для індивідуальних користувачів та бізнесу на платній основі.

Ідея проекту виникла у команди з Дніпра у серпні 2017 року, а конкретизована вона була у квітні 2018 року. На ідею засновників наштовхнули багато факторів, серед яких, наприклад, світове лідерство України за кількістю смертей від серцево-судинних, ендокринних, бронхолегеневих та онкологічних хвороб та великий вплив забрудненого довкілля на їхній розвиток. Окрім цього — відсутність обізнаності та усвідомлення владою та підприємствами масштабу екологічного лиха, а також зростання інтересу суспільства долучатися до поліпшенні ситуації.

Зараз команда розробляє технічне завдання та маркетингову стратегію мінімального робочого продукту (MVP).

15
CityClime
Збирає шкідливі викиди СО2
CityClime — це пристрій, який встановлюється на паливний пристрій і саме з цього моменту починається збір викидів СО2. Після заповнення місткості пристрою СО2 утилізується через створену платформу CityClime. Під час передачі СО2 на платформу, користувачу буде нараховуватися певна сума бонусів, які можна обміняти на товари та послуги.

Ідея проекту зародилася вже досить давно в Донецьку, а з 2017 набуває реалізації у Києві.

Проект почався з бажання очистити міське повітря. Більшість команди регулярно займається спортом, і власне під час тренувань на стадіоні, який знаходиться між транспортно насиченими вулицями бажання зробити повітря чистішим і з'явилося. Почалася робота над пристроєм, який здатний збирати шкідливі викиди СО2 не тільки з мобільних механізмів, як автомобілі, а й на більш глобальному рівні — зі стаціонарних паливних агрегатів, таких, як котли, дизель-генератори тощо. Таким чином проект CityClime орієнтований на кожного власника будь-якого типу пристрою, що виробляє і викидає СО2 в атмосферу, а також на кожного міського жителя.

На місцевому рівні CityClime вирішують проблему забруднення міського повітря, на міжнародному рівні — протидіють глобальному потеплінню через зниження і недопущення викидів СО2 в атмосферу.

Проект вже має MVP.

16
Grinval від Grow in Value
Сервіс з пошуку безпечних агропрепаратів

Рушійною силою розробки проекту стало в цілому неправильне поводження з пестицидами в Україні, що спричиняє небезпеку для життя та здоров'я людей, тварин, комах-запилювачів та екосистем.

Сервіс заточений під малі та середні фермерські господарства, що мають площу земель до 100 га. Grinval надає можливість безпечно обирати серед 2700 препаратів сертифікований та дружній до навколишнього середовища агропрепарат, у тому числі такий, що максимально відповідає потребам господарства. Сервіс просуває компанії, що виробляють безпечні для людини та довкілля препарати або є офіційними дилерами таких, а також підтримує тенденцію органічного землеробства та екологізації агровиробництва в Україні.

За фріміум підходом сервіс надає кожному доступ до пошуку серед всіх зареєстрованих в Україні агропрепаратів, а також можливість замовити препарат за реферальним посиланням через партнера. За преміум підходом користувач отримує додаткові можливості, на кшталт бізнес-калькуляції видатків. Для партнерів сервіс стане додатковим каналом продажів та джерелом нових клієнтів.

Ідея проекту виникла у листопаді 2017 року у місті Мелітополь Запорізької області. Зараз команда розпочала розробку MVP та лендінгу.

17
NORA
Виявляє неочевидні взаємозв'язки учасників будівельного ринку
Засновники проекту використовували open data державної архітектурно-будівельної інспекції та багато думали, що з ними робити: різати, аналізувати чи що? Але довго думати не довелося, бо допомогла непрозорість учасників будівельного ринку. Вона допомагає не виконувати зобов'язання, тому міста перетворюються на такі собі казино — ми просто не знаємо, що буде з об'єктами у місті.

Командою була знайдена система, яка захищає казино Лас-Вегасу від недобросовісних гравців. Подібну до неї можна застосувати для будівельного ринку України, розробивши свої алгоритми. Так і зробили. Проект NORA за допомогою аналізу неочевидних зв'язків між учасниками будівельного ринку визначає, чи буде добудованим об'єкт, і якщо так — то з яким відставанням. NORA також створює потенційну лідогенерацію постачальникам якісних будівельних матеріалів та послуг — це дозволить оптимізувати маркетинговий бюджет.

Проект пропонує кілька рішень для різних груп клієнтів. Наприклад, для покупців квартир збирає відкриті дані про дозвільні документи у будівельній галузі, поєднує з даними персональних ліцензій учасників та виконавців, додає історичні дані з участі забудовника у сумнівних схемах та "пірамідах". Всі дані обробляються відповідними алгоритмами, і як результат маємо оцінку надійності кожного будівництва.

Для продавців та постачальників будівельних товарів NORA аналізує потребу у будматеріалі та обробці на кожному будмайданчику. Окрім цього, вираховує рекомендовану дату потреби забудовника у матеріалі та передає контакт менеджеру з продажів.

NORA вже має повністю функціональний прототип, що готовий до попереднього продажу.

Open Data Challenge створений в рамках проекту проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» за сприяння Державного агентства з питань електронного урядування України та у партнерстві з Фондом Східна Європа та 1991 Open Data Incubator.
Дивіться, що ще написали:
Новини відкритих даних, кейси, можливості в тему.
Двічі на місяць.