Open data blog
DetoxUkraine, Greenval та CityClime про страх у партнерів, нестачу відкритих даних та мотивації
#ODChallenges — це короткі замітки про учасників
Open Data Challenge 2018. Вони розповідають про три труднощі, з якими стикнулися їхні команди, та дають одну важливу пораду для тих, хто тільки запускає свій проект.
Друга публікація в рамках рубрики #ODChallenges — про еко-проекти конкурсу: як команди намагаються повертати людям (і собі) мотивацію, де шукають відкриті дані та конкурентні переваги для свого проекту.
Сервіс з пошуку
безпечних агропрепаратів.
Challenges
1
Невпевненість у позиціюванні
Перш ніж пройти відбірковий етап на конкурс Open Data Challenge, команда позиціювала проект як застосунок. З першого погляду це була гарна ідея — зробити просту програму, яку кожен фермер зміг би завантажити з AppStore або Google Play. Але вже потім команда зрозуміла, що розробка застосунку — це довго та дорого. До того ж, фермери та землеробці тільки-но почали користуватися смартфонами, а з іншого боку, доступ до інтернету є вже навіть
у найвіддаленіших селах. Тому швидко вирішили: застосунку — ні, агропорталу Greenval — так.
2
Пошук конкурентної переваги проекту
Зібрати всі агрохімікати, шкідники та сільськогосподарські культури в одному місці — не нова ідея, тому потрібно було вирішити, що саме буде відрізняти проект від конкурентів на українському ринку. З іншої сторони, фермеру все одно складно обрати, за допомогою чого захищати врожай — кожен виробник нахвалює свій продукт. А ось про можливу токсичність препарату для людини та навколишнього середовища виробник ніде не вказує.

Тому проект вирішив стати незаангажованим майданчиком, що покаже всі зареєстровані в Україні агропрепарати, а до того ж, ще й виконає свою мету — відкрити доступ до даних всім охочим.

Головна перевага Greenval — це алгоритм фільтрації пошукових запитів та інтуїтивно зрозуміла система як для жителів сіл, так і для досвідчених агрономів. Калькуляція одразу дозволяє порахувати необхідний об'єм кожного препарату, що його раціонально застосовувати на відповідній культурі.
Тож, користувач просто обирає вартість та робить замовлення.
3
Нестача даних з реєстру пестицидів на порталі Міністерства екології
З цією проблемою команда стикнулася ще у процесі запуску проекту, і намагається вирішити її й досі. Звичайно, більшість цих даних компенсують партнери — виробники та дилери агрохімікатів, які мають всі документи на свою продукцію. Але мета проекту — все ж таки відкрити дані для всіх, а не тільки для обраних.
Tip
Кожна втрачена година та можливість, якими ви не скористаєтеся тут і зараз, буде безповоротно вкладена у вас в майбутньому.
Пристрій, що збирає викиди СО2 з автомобілів та стаціонарних паливних агрегатів.
Challenges
1
Слабка мотивація
Всі відчувають нестерпну спеку влітку, відсутність снігу на Новий рік і його велику кількість у березні. І всі чудово розуміють, що причина такої поведінки клімату — це викиди парникових газів. Але якщо мова заходить про щось таке, що його не можна помацати, то й мотивація щось робити різко падає.

Основним вирішенням проблеми мотивації у людей команда бачить
у можливості заробляти гроші на активному зборі парникових газів.
Тому проект запускає платформу, на якій кожен, хто зібрав СО2, може передати інформацію про збір та отримати за це гроші.
2
Страх компаній відкривати дані про ресурси, що вони їх споживають
Багато компаній вважають, що публічне відкриття відповідної інформації відкриє комусь доступ до їх приватного життя. Така закритість знижує швидкість та ефективність співробітництва.

Але команда намагається зустрічатися особисто з тими, хто приймає рішення. Або ж знаходить спільних знайомих, що зможуть переконати у тому, що співробітництва з проектом не варто боятися.
3
Низька вартість податку на викиди СО2
Вартість викидів СО2 в Україні набагато менша, ніж в інших країнах. Спочатку здається, що це круто, але, з іншого боку, саме це допомагає великим промисловим виробництвам не турбуватися про заходи зі зниження викидів.

Проект CityClime пропонує таким підприємствам розглянути можливість використання пристрою і збільшити екологічність їхнього устаткування.
Tip
Не варто боятися запитувати в інших те, чого не знаєте.
Менше думайте, краще сядьте та зробіть.
Онлайн-мапа України, на якій будуть візуалізовані точки джерел промислових викидів з можливістю подивитися основну характеристику кожного підприємства та перелік забруднюючих речовин.
Challenges
1
Втрата команди у перший місяць інкубації
Але вдалося зібрати нову команду волонтерів, які захопилися ідеєю:
двох UX/UI дизайнерів та одного розробника.
2
Відсутність знань
На етапі заснування проекту не було ані навичок, ані знань у сфері реалізації
ІТ-проектів, ані вміння пітчингу. Подолали це шляхом повного занурення
в інкубаційну програму, досвід менторів та команди, постійної роботи над собою та пітчів перед дзеркалом.
3
Нестача відкритих даних
Через це команда змінила формат проекту, сфокусувалася на зборі джерел даних для їх оцифрування та створення власної бази.
Tip
Опануйте основи UX/UI дизайну та мови R та Python до початку інкубації.
Під час програми фокусуйтеся тільки на одному проекті і більше відпочивайте.

Open Data Challenge створений в рамках проекту проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» за сприяння Державного агентства з питань електронного урядування України та у партнерстві з Фондом Східна Європа та 1991 Open Data Incubator.
Дивись, що ще написали:
Новини відкритих даних, кейси, можливості в тему.
Двічі на місяць.