1991 blog
Як український держсектор впроваджує блокчейн — кейс
ДП "СЕТАМ" OpenMarket
Публікуємо короткий конспект зустрічі з Віктором Вишньовим— генеральним директором ДП "СЕТАМ" — у формі монологу.
OpenMarket ДП "СЕТАМ" — це перший в світі онлайн-аукціон з продажу майна, що працює на блокчейні. За три роки роботи через систему було реалізовано майна на 5,8 млрд грн, у тому числі на блокчейні — понад на 1 млрд грн. При цьому за весь цей час не було жодного рішення суду, яке б визнало будь-які з торгів нечесними.
Криза недовіри — перше, з чим стикнулися ДП "СЕТАМ" OpenMarket на стадії запуску
Хто довіряє українській державі?

По соцопитуваннях баланс довіри до держустанов та інститутів, починаючи від президента і закінчуючи міністерствами, коливається від -40% до -60%. Люди не хочуть довіряти інформацію чиновнику, а також — щоб від нього залежало прийняття рішень — видати довідку або ні. Бо він може перереєструвати майно на третю особу за незрозумілими причинами, наприклад, по рішенню суду 2013 року, що його винесли десь у Донецькій області.
Держава знає про вас все. Але питання ось у чому: як вона користується цією інформацією та з якими мотивами. Це і породжує недовіру до державних інституцій.
Перше, з чим ми стикнулися при запуску ДП "СЕТАМ", — величезна криза недовіри зі сторони клієнтів та покупців. По-перше, ми продаємо арештоване майно. По-друге, до цього у 2000-х були аукціони, що проводилися виконавцями по місцеперебуванню майна — просто могли повісити оголошення про аукціон на будинок, в якій знаходиться арештована квартира з текстом по типу "приходьте всі, хто хоче". Вже пізніше було проведення торгів на територіях та приміщеннях, куди взагалі не було доступу. Проінформувати про торги тоді повинні були два оголошення у місцевих ЗМІ. І коли "жирні" об'єкти виставляли на торги, увесь тираж викупався, тобто теоретично ніхто не міг знати про продаж.
Врешті-решт, коли з'явилися електронні торги, реакція була приблизно така:
"Хм, пацани придумали нову тему, все це вийшло в електронну форму, але нічого не змінилося".
І, чесно кажучи, кілька місяців у 2015-му доводилося на зустрічах дуже часто обрубувати людей, коли вони пропонували домовитися, щоб виграти майно подешевше.

Ще одна цікава категорія людей — боржники, бо вони не хочуть прощатися зі своїм майном та шукають всілякі виходи, щоби потім написати скарги на процедуру. Наприклад, одного разу стикнулися із заявою про появу смуг на екрані за п'ять хвилин до завершення торгів. Це дуже потішно, тому що всі ми розуміємо, що жодному хакеру не потрібен цей комп'ютер, щоб перешкодити продати недобудову у Жмеринці.
віктор вишньов

генеральний директор
ДП "СЕТАМ" openmarket
Що ще в Україні працює на блокчейні — про пілотні проекти у сфері
Було обрано три сектори для впровадження блокчейну: система торгів арештованим майном, геокадастр та держреєстр майнових прав на нерухоме майно. Геокадастр реалізував технологію блокчейн у процедурі отримання виписок з реєстру. Тобто при кожному формуванні виписки ви будете отримувати запис у блокчейні про відповідну транзакцію.

А ось реєстр прав на нерухоме майно поки що у процесі. По-перше, це пов'язано з великою кількістю транзакцій — їх тисячі або десятки тисяч щодня. В "СЕТАМ" їх менше, десь приблизно сотня ставок на один аукціон. По-друге, питання у швидкості обробки запитів та обсязі реєстру. Бо весь реєстр хешується єдиноразово. По-третє, дані у реєстрах можуть не збігатися. Це часто трапляється у геокадастрі з реєстром майнових прав на нерухоме майно, бо від самого початку були проблеми у перенесення даних в електронну форму — щось переносилося з помилками або навмисно робилося не так, як треба. А тепер для того, щоб запустити все це на блокчейні без проблем, треба зробити нормальний зріз, звіритися у всіх даних.
Про етапи впровадження блокчейну у проекті ДП "СЕТАМ" OpenMarket
На сьогодні перший етап свого проекту OpenMarket ми реалізували — в контексті фіксації ставок у торгах у блокчейні. Всі процеси автоматизовані: реєстрація учасника, авторизація, подача заявки, отримання квитанції на оплату гарантійного внеску та його обробка — все це без можливості внесення змін. Але все ще залишаються запитання — наприклад, "ось тут у вас зникає кнопка" або "змінюються дані". Останнє стосується механізму особливої ставки — інструменту, який ми запровадили для боротьби з каруселлю, коли три учасники торгів заходять у систему, хтось робить мінімальну ставку, інші двоє набивають ціну, щоб потім відмовитися та втратити по 5 %. У підсумку перший учасник виграє лот за стартовою ціною. Нас звинувачували, що ми якось можемо змінити ці ставки або рухати їх, але це нереально — все хешується, і потім на сайті blockchain.gov.ua ви можете цей хеш перевірити. Подивитися реальний результат та ставку можна тільки по завершенню торгів.

Зараз ми працюємо над другим етапом — переведення у блокчейн повністю всієї інформації з системи.
Чи рятує "СЕТАМ" сферу аукціонів від зловживань? Ні, бо це, як і ProZorro, інструмент, що може показати.
Все одно можна свідомо внести не ту інформацію. Просто тепер буде видно, хто, що і коли вносив. Затерти якісь дії буде просто неможливо, бо можна буде відмотати будь-який довгий ланцюжок назад і привести це все у первинний стан.

У державному секторі величезні перспективи запровадження блокчейну. Звідси й похідні для бізнесу та різних ІТ-рішень, які будуть використовувати можливості державних ресурсів. Перші, хто може піти цим шляхом — понад сотні державних реєстрів.
Дивіться, що ще написали:
Отримуйте дайджест публікацій, івентів та акційних пропозицій
1-2 листи на місяць